«З народної криниці»

На планеті, що зветься Земля, проживає безліч народів. Кожен має свою історію, свою мову, свої звичаї та традиції, символи та святині. Українці, які відроджуються нині як єдина нація, багаті на лише нам властиві символи-святині роду. Це і батьківська хата, і мамина пісня, і святий хліб, і український рушник, дівоча коса і мамина хустина, вишита сорочка та дівочий віночок, а ще під вікном червона калина… Без пробудження національної свідомості народу, а особливо молоді, неможливе й відродження  України. Саме тому день інформації в міській бібліотеці для дітей мав назву «З народної криниці».

У читальному залі старшого відділу організовано предметну книжкову виставку «Обереги українського дому». Працівники бібліотеки зібрали тут і глиняний посуд, і вишиті рушники та наволочки, українські коралі та українську хустку, ляльки-мотанки та вишиванки, є ще й калинова сопілочка.

Рідна домівка, рідне гніздо – так називають у народі батьківську хату. Ми запросили у гості дев’ятикласників гімназії, щоб познайомити їх і з нашою виставкою, і з тими оберегами, які в українському домі та в українській сім’ї шанували ще з діда-прадіда, адже ми – українці багаті звичаями та святинями, що оповиті легендами та оспівані в піснях та віршах. Саме цьому й була присвячена година народознавства «Багатство нашого народу». Говорили про косу – дівочу красу та український віночок, шанували мамину хустину, мамину сорочку та український  рушник, згадали символіку глиняного посуду та сакральну сутність ляльки-мотанки. Лунали в залі поетичні рядки про рушник та дівочі коси, про сорочку-вишиванку, а також українські приказки про символи народу. Завершили зустріч ми віршем про найціннішу нашу святиню – маму-берегиню.

Як сяде сонце в комиші

Дітей годують на калині
Матусі, вічні берегині,

Колиски нашої душі.

Як верби коло Умані-

Такі вони задумані.

У Каневі, в Розважеві

Такі вони розважливі…

Мов клекоти бандурині,

Такі вони в Батурині…

Мов калина коло Ічні,

Такі вони вічні…

      Невичерпна уява і фантазія народу є джерелом багатьох прекрасних витворів. Серед них  наша хороша  знайома - казка. Саме про українські казки та легенди говорили в цей день бібліотекарі молодшого відділу. У читальному залі ми розкрили світ казки через книжкову виставку: «Українські казки та легенди». 

                                                                                                     Тут наші читачі мали змогу познайомитись з  літературними казками, билинами, легендами, побутовою казкою. Найбільше маленьким читачам сподобався розділ казок про тварин. Саме по цим казкам бібліотекар читального залу Матвієнко Н.М. провела бліц-вікторину , де перемогу  святкували  Валерія Кудас і Єлизавета Кірова учениці 2-В класу гімназії.

     А на абонементі відкрито тематичну поличку «З живого джерела».  

                                                                                             Центром уваги стала нова книжка: Українські народні казки. - Харків. - Чайка. - 2013. - 223с.

      Книжка має такі чудові ілюстрації, що ми вирішили влаштувати голосні читання. Тут  кращим був Павло Лохматов  учень ЗОШ №4 та Єлизавета Кірова.

     Павло прочитав казку: «В’юнець -молодець», а Ліза познайомила дівчаток з маловідомою казкою: «Де ліпше жити?».

Український народ завжди намагався не лише зберігати свою культуру,  але й збагачувати її новими надбаннями та передавати молодшим поколінням. Адже без культурних здобутків предків народ загалом і кожна людина зокрема стануть у світі подібними до бездомної сироти. Українські святині та обереги, українську пісню та українську казку  треба шанувати та берегти як велику цінність, бо в тому – пам'ять нашого народу.