Осінній фуршет:

 

             «Усі родичі гарбузові»

    В Україні вже стало традицією влаштовувати свято гарбуза.    Різний за формою, кольором, смаком та запахом, гарбуз може бути окрасою або головною стравою на будь – якому столі.

    Вражає різноманіття кольорів: білий, жовтий, зелений, чорний. Гарбузи можуть бути однотонними, плямистими або смугастими.

     Якщо в будинку є гарбуз, значить в будинку є повна аптека. Гарбуз вважається одним  із найбагатших овочів за вмістом вітамінів і мікроелементів. М’якоть гарбуза містить в собі буквально всі вітаміни груп А, В, С, Д, Т та інші. Також гарбуз містить білки, клітковину, магній, залізо, калій і кальцій. Пектини його  виводять холестерин з організму. Гарбуз допомагає при лікуванні туберкульозу, цукрового діабету, при запорах та жовчокам’яних хворобах. Гарбузове насіння використовується для лікування печінки і геморою. Гарбуз – чемпіон серед овочів за вмістом заліза, тому його сміливо можна вживати тим, хто страждає на анемію. Щоб виготовити 1 літр олії з гарбузового насіння, необхідно 35 гарбузів. Гарбуз має високий вміст бета – каротину. Також він містить калій та натрій, які необхідні для наших       м ‘язів та підтримки необхідної кількості води в організмі. Восени з’являється цар овочів не тільки на прилавках осінніх базарів, а й у бібліотеках. Так, на абонементі старшого  відділу   міської бібліотеки для дітей   організовано перегляд тематичної полиці на «гарбузову» тематику. Тут представлено книги, які розповідають про історію гарбуза та його «родичів», тут можна прочитати про «гарбузові» страви, адже через відмінний смак, високу поживну цінність і універсальність ми готові їсти страви з гарбуза і по святах, і по буднях – на сніданок, обід і вечір. Гарбузові супи, оладки, запіканки, каші, пироги…Одними тільки стравами з гарбуза  можна накрити весь стіл.

 І, звичайно, є на нашій поличці книжка про  стародавній український звичай сватання.  Якщо наречений не був бажаним, йому вручали гарбуза і він принижений вирушав додому. Ніхто цього не заперечуватиме, тому що «безсмертний» Стицько зі «Сватання на Гончарівці» тому «живий» приклад.                                                               

                               

      Гарбуз став також офіційною емблемою ще однієї цікавої осінньої події – свята Хелловіну. 31 жовтня світильники з гарбуза прикрашають столи в багатьох сім ‘ях по всьому світі.                                                             

                                                          Гарбуз популярний і доступний абсолютно кожному. Важливо вміти знайти йому правильне застосування і він стане не тільки смачним, але і принесе велику користь.

 

Бібліотека open air

(бібліо- challenqe)

Міська бібліотека для дітей підхоплює challenqe від Центральної міської бібліотеки – ми також прагнемо повернути у бібліотеку більшість наших читачів. Тому приєднуємося до формату «Бібліотека open air (на свіжому повітрі). Добре, що поряд є чудовий дитячий майданчик. Ми запропонували нашим читачам, добре знайомим гімназистам-семикласникам книжки на різний смак. Кожен «смакував» своє: Анжеліка і Софія хочуть скоріше літо, а тому обрали «Дике літо в Криму» від Зірки Мензатюк;  Вадиму ближче козацька магія, тому книжка «Іван Сірко – великий характерник» М.Морозенко прийшлася йому до смаку. У двох Владиславів інтереси також різні: один обрав книгу «Магічне дерево. Червоний стілець» А. Малешки, інший вподобав «Таємниця козацької шаблі» Зірки Мензатюк. Кожна книжка цікава по-своєму», сьогодні вони знайшли свого читача. Передаємо бібліотечний challenqe далі…

Пізнавальна бесіда: Як готуються цукерки?

    Сьогодні кожна дитина і дорослий може купити карамель на паличці і насолодитися найрізноманітнішими смаками цих ласощів, навіть не замислюючись про історію його походження та інші цікаві факти, пов`язані з цією цукрової солодкістю.

   Карамель на паличці є найдавнішим частуванням, яке користувалося особливою популярністю на тільки в Київській Русі, а й інших країнах. Перша літописна згадка про такого роду льодяниках з`явилося лише в 15 столітті, проте можна припустити, що «золоті півники» радували дітей ще за князя Володимира, відомому так само, як «Володимир - червоне сонечко». Історію виготовлення цукерок і різних фігурок з розтопленого цукру можна простежити і в мистецтві. Художники зображували льодяники в своїх картинах на ярмаркову тематику, оскільки саме на таких заходах коробейники продавали ці ласощі, радуючи як простий люд, так і знатний.

В ті часи однією з найпопулярніших форм солодощів були «золоті півники», а словосполучення «карамель на паличці» і «золотий півник» використовувалися як синоніми. І пов`язано це було з вогняним птахом, яка символізувала хоробрість і мужність, і часто зустрічалася в казках того часу.

    На заході ж були зовсім інші традиції. Там карамель робили у формі спіралі і тростини, які і до цього дня є символами Різдва і Нового Року. З огляду на той факт, що наша історія завжди супроводжувалася обміном традиціями з іншими народами, сьогодні ми маємо найрізноманітніші варіанти льодяників на паличці.

 Ось такі цікаві відомості дізнались наші читачі –дівчатка. А потім створили свою дизайнерську цукерку. Правда тільки з легкого пластиліну))). Треба трошки почекати… і можливо хтось з них стане відомим кондитером.

 

Ловіть  загадку на вихідні: Які цукерки полюбляли герої повісті Всеволода Нестайка «Одиниця з обманом» Спасокукоцький Лесик та Кукоєвецький  Стасик?

Голодомор: землі моєї ревний біль і жаль…

 

Свічка-пам'ять

(пам’яті жертв Голодомору)

 Знов прокинулись ранки холодні.                                                                                                         Дощ хрестами в сніжинках застиг.                                                                                                 Поминаючи мертвих сьогодні,                                                                                                               Ми рятуєм майбутнє живих.

День жалю... День скорботи, печалі
Запалив нашу пам’ять. Свічки –
Це ті душі, листочки опалі,
Хто став тінню в голодні роки.

         Наталія Погребняк

 Кожну четверту суботу листопада вся Україна схиляє голови перед нашими співвітчизниками – жертвами голодоморів 1932-1933 років.  В цей скорботний день ми згадуємо всіх, хто безневинно загинув у ті чорні роки від голоду, запалюємо свічку пам’яті. Голодомор 1932-1933 року – це найстрашніша сторінка нашої історії. Скільки людей втрачено, скільки скалічено душ, розбито сімей… Загинув найкращий цвіт нації, так і не встигнувши розквітнути. Дотепер ми не знаємо всіх імен, хто загинув від голодної смерті. Їх не називали героями, їм не ставили пам’ятників та обелісків. Історики називають різні цифри: 5,7,9,10, 15 мільйонів… Але так чи інакше йдеться про мільйони ні в чому не винних людей.  26 листопада 1998 року Указом Президента України встановлено День пам’яті жертв Голодомору і політичних репресій, який відзначається щорічно в четверту суботу листопада. 28 листопада 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Кров мільйонів загиблих співвітчизників стукає в наші серця. І ми зобов’язані зробити все, аби пам'ять про них завжди була живою для нинішніх і прийдешніх поколінь. Тільки правда про ті події і пам'ять людська про всіх безневинно загиблих може звільнити нас від помилок у майбутньому.  Понад півстоліття ця жахлива сторінка в історії України замовчувалася і тільки в кінці ХХ століття з’явилися перші публікації, дослідження, почався запис спогадів очевидців, видання збірок архівних документів, спогадів, увічнення пам’яті жертв Голодомору.

У фонді міської бібліотеки для дітей, у читальній залі старшого відділу є книги, які розкривають правду про ті лихі часи свідченнями очевидців, архівними документами, спогадами живих нащадків. І ми, нарешті, маємо книгу, в якій поіменно згадують імена тих, хто загинув голодною смертю на Херсонщині. Причина смерті: «від недоїдання», «від голоду», «запалення кишок», «дистрофія», «слабкість»… «Німі» свідки страшної правди: Піддубняк В. Жниво Молоха. Херсон: ВАТ «ХМД», 2006.-172 с.; Голодомор 1932-1933 років очима свідків Нової Каховки: (у 80-ту річницю Голодомору 1932-1933 років в Україні) / укл.: Р.Ю.Сидоренко, Л.М.Петрова. – Нова Каховка: Новокаховська ЦБС, 2014. – 276 с.:іл.; Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Херсонська область /Укр. ін.-т нац. пам’яті, Херс. облдержадмін.,редкол.: І.О.Яковлєв (голова), В.Ф.Боровик, Т.М.Ющенко, В.С.Кудлай, д.і.н. С.Г.Водотика та ін. – Херсон: ВАТ «Видавництво «Наддніпрянська правда», 2008.- 844 с.: іл.

Результатом Голодоморів стали не лише мільйони загиблих та опустілі українські домівки, але й  спустошені душі тих, хто пережив роки геноциду. Про це складно говорити, це страшно слухати, на це неможливо дивитися без жалю, страху і смутку. Але, знаючи правду про наше минуле, ми краще пізнаємо себе, глибше зрозуміємо нинішні проблеми і запам’ятаємо уроки історії, які не повинні повторитися знову.

Україна пам’ятає.  Світ визнає.

Встає історія з пітьми,
Словами фактів промовляє
І хоче, щоб судили ми,
Бо заповіт від мертвих має.

Вона бідою, горем вчить,
Щоб не забулось незабутнє,
Бо там, де пам'ять не мовчить,
Там щастям повниться майбутнє.  

 Наталія Погребняк.

 

 

Книгочитограйка у листопаді:

      Майстер –клас «Як правильно збирати гербарій?»

Ось ми і дочекались пори листопада! Які кольори подарувала нам  художниця-осінь! Саме час збирати гербарій.

Сухі, сонячні дні допомогли нам з нашими книгочитограйчиками.  Для дорослих спілкування з природою - це відновлення душевної гармонії та рівноваги. А для дітей - це пізнання навколишнього світу. Найпростіше сушити листя у книжках і журналах. А зберігати висушене листя можна у звичайному альбомі, приклеївши його на ПВА.

Але при такому способі створення гербарію дуже важливо не пересушити листочки, бо вони стануть крихкими.   А як же вірші?    Під час шарудіння листви  строки самі злітають з вуст. Тому наші маленькі читачі з задоволенням почитали  поезію Платона Воронька, Максима Рильського  та Ліни Костенко.

 

Бібліографічний огляд нової літератури:

                              «Жука відкриває світ»

 19-20 листопада Жука помандрувала до учнів 4-Б і 4-А класів. Перший пітчербук так сподобався учням,що надихнув їх на створення своїх маленьких шедеврів.У нас вийшла ціла кліп- колекція сучасних малюнків!

  Маєте бажання передивитись,приходьте до міської бібліотеки для дітей,отримайте задоволення!

 

Україна – територія гідності та свободи

Щороку, восени з 21 листопада по 9 грудня проводиться міжнародний День гідності. У нас, в Україні 21 листопада відзначається День Гідності  та Свободи, який  встановлений  указом Президента України Петра Порошенко від 3 листопада 2014 року  на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої (2004р.) та Революції гідності (2013-2014р.р.) День Гідності та Свободи – це вшанування тих подій в історії України, які змінили життя багатьох українців, їх бачення світу, своєї держави та себе особисто.  У світі немає більш волелюбного народу, як український, якому довелося не одне століття виборювати своє право жити у вільній та незалежній державі. Виборювати це право вийшли і тисячі людей, які стали учасниками подій на Майдані Незалежності у 2013-2014 роках. Це був дуже важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення свободи.   Сьогодні боротьба за незалежність України, її суверенітет продовжується, і від зовнішньої агресії нас захищають такі ж патріоти, які були на Майданах міст і містечок нашої країни. За цю боротьбу вже заплачено страшну ціну: своє життя віддали тисячі найкращих.   Вони своєю жертовністю довели, що наш народ є господарем на своїй землі, вони – Герої нашого часу. Про них – Героїв і про події 7-річної давнини говорили у старшому відділі МБ для дітей 18 та 20 листопада. Учні 7-В та 8-А класів долучилися до «манускрипту пам’яті» «Україна – територія гідності та свободи». Разом вивчали ми значення цих двох слів – «гідність» та «свобода», разом дивилися на сяючий Майдан разом із «Океан Ельзи» та на Майдан палаючий;  згадали перші жертви, які були на той кривавий День Соборності 22 січня 2014 року: Михайло Жизневський – білорус, Сергій Нігоян – вірменин, Юрій Вербицький – українець. Лунали у залі слова Шевченка із поеми «Кавказ», які читав на Майдані Сергій Нігоян. Згадали ми і наймолодших, які загинули у лютому і яким навіки 19-ть – Романа Гурика та Устима Голоднюка. Оті слова «рабів до раю не пускають» - це його, Устима останній запис у соцмережах, і це він кричав «небо падає», попереджаючи усіх про небезпеку. 

                        «Гідність – це маленькі подвиги щодня» - сказав Микола Кулеба. Дякуємо усім тим, хто показує нам приклади гідності щодня, тим, хто йшов  з дерев’яними щитами проти куль і  хто сьогодні тримає над нами небо.

Бібліографічний огляд :

 

 «Книжка запрошує в гості!»

  Після довгої перерви,бібліотекар міської бібліотеки для дітей Ярцева О.Л. 

побувала в гостях у учнів гімназії 4-В класу на годині спілкування. Гімназісти з задоволенням познайомились з новою літературою. А особливо з першим пікчербуком Грасі Олійко «Історія яку розповіла Жука».

   Ця книжка для дітей і їхніх батьків, про собачку – на важливу соціальну тему, написана в легкій і доступній формі з купою ілюстрацій.  Дуже важливо змалечку розповідати дітям про дбайливе, гуманне ставлення до тварин, про любов до всіх живих істот .

Зараз рідко трапляються книги ,які викликають такий шквал емоцій від переживань до радісного сміху. Читайте разом з нами і будьте щасливі!

 

МАРК ТВЕН – ВЕЛИКИЙ УЛЮБЛЕНЕЦЬ ДІТЕЙ

 Марк Твен – справжнє ім’я Семюель Ленгхорн Клеменс – видатний американський письменник. Протягом усього свого життя він ніс людям велику віру в перемогу гуманістичних ідеалів над силами зла.

   Поява на світ Семюеля Клеменса та смерть Марка Твена оповиті містично-космічною загадкою.  Народився письменник в 1835 році, в той день, коли поруч із землею пролітала комета Галлея і помер в  1910 році в день її наступної появи близько земної орбіти. Письменник сам передбачив свою смерть ще в 1909 році: «Я прийшов у цей світ разом з кометою Галлея, і в наступному році покину його разом з нею. 20 квітня 1910 році комета повертається, і вже наступного дня Марк Твен помирає.

   Марк Твен працював на пароплаві на річці Міссісіпі, потім служив солдатом, золотошукачем, згодом працював репортером і зрештою став письменником. В особистому житті йому часто доводилося страждати. Його дружина, яку письменник безмірно кохав, та троє із чотирьох дітей помирають ще за життя Марка Твена.

    Твори американського письменника Марка Твена полюбляють дорослі і діти. Стільки світла, доброго гумору, дотепних жартів є на кожній сторінці книг письменника. Марк Твен – великий улюбленець дітей. Том Сойєр і Гекльберрі Фінн, зійшовши зі сторінок творів продовжують жити поруч із своїми однолітками. Книгами про цих літературних героїв зачитуються діти, а образи веселих друзів захоплюють і дорослих, повертаючи їх у країну дитинства.

   «Пригоди Тома Сойєра» - книга, яка увійшла до скарбниці світової літератури. Більшу частину пригод Тома Сойєра автор пережив сам у віці свого героя. Основою повісті стали реальні події, що відбулися з письменником у роки його дитинства. У творі йде мова про хлопців, яких пригнічує школа та церква, але все ж їм вдається жити вільним і щасливим життям. У характері Тома ми бачимо як позитивне так і негативне, але позитивне переважає. Звичайно Том – безтурботний, неслухняний хлопчик, але він добрий, благородний друг, сміливий і мужній, правдивий і чесний. А бешкетує тому, що він невиправний мрійник, любить вигадувати різні пригоди, щоб життя було веселішим і цікавішим.

  «Гімном дитинства, перекладеним прозою» назвав письменник свою повість. Протягом усього свого життя Марк Твен цікавився середньовічним минулим Європи. Цій темі він присвятив три книжки : «Принц і злидар» - казку – притчу, де йдеться про згубний вплив багатства на людську особистість, «Жанна д’Арк»  – оповідь про героїчну боротьбу юної француженки за свободу й щастя рідного народу, і третя книжка – сатиричний роман «Янкі при дворі короля Артура».

   Відомий письменник Ернест Хемінгуей вважав, що «вся сучасна американська література вийшла з однієї книги Марка Твена, яка називається «Пригоди Гекльберрі Фінна … Нічого рівного їй не було створено з того часу.»

Усі книги, крім, на жаль, «Жанна Д’Арк» , є в наявності на абонементі старшого відділу міської бібліотеки для дітей і до цього часу читаються, викликаючи цікавість та захоплення наших читачів.

    Протягом усього життя Марк Твен зумів зберегти чесність, принциповість, любов до людей, незалежно від кольору їхньої шкіри. А книга «Пригоди Тома Сойєра» зробила автора не тільки відомим американським письменником, але й назавжди внесла його ім’я в історію світової літератури. Його стали називати другою пам’яткою Америки після Ніагарського водоспаду.

 

 

BOOK - лоція: про толерантність у світі та літературі

16 листопада  1995 року на 28-й Генеральній конференції ЮНЕСКО було одностайно прийнято Декларацію принципів толерантності. За пропозицією ООН, з 1996 р. щорічно у всьому світі цього дня відзначають Міжнародний день толерантності. У перекладі з латинської «tolerance» означає «терпіння».

А це значить, що толерантність – це мистецтво жити в світі несхожих людей та ідей - це мистецтво жити разом. 

Для цього необхідно:

• бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;
• навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;
• цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;
• зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.

 Багато творів класичної та сучасної дитячої літератури піднімають проблеми толерантності, взаєморозуміння та поваги. Література нескінченно багата на приклади людських чеснот.

 Зокрема, тема толерантності в художній літературі висвітлена в таких творах, як   "Маленький Принц"  Антуана де-Сент Єкзюпері («Ми відповідаємо за тих, кого приручили);                                                                                                         “Малюк і Карлсон” А.Ліндгрен («К чему Карлсону богатство? Ему ведь надо только, «чтобы было весело и забавно» и чтобы «каждый имел право быть Карлсоном», то есть самим собой»);                                             “Мауглі” Р.Кіплінга («Ми з тобою однієї крові – і я, і ти…);                          “Король Матіуш І” Я.Корчака (читати і дітям, і дорослим! – Дорослий світ такий підступний, виявляється. І як залишитися у цьому світі чесним та добрим?);                                                                                                              “Хатина дядька Тома” Г.Бічер-Стоу («Думайте про свою волю щоразу, як бачите хатину дядька Тома, і, згадуючи його, завжди будьте чесні, вірні й людяні, як він!»);                                                                                             «Айвенго» В.Скотта (книжка, якій виповнилося 200 років: «Той, хто легковажить своїм благом, рідко відрізняється турботою про інших…»);               “Поліанна” Е.Портер («Отже просто радіти – це не ре-зуль-та-тив-но? Як жаль!... Хотіла б я вичистити куточки її душі…»);                               “Русалонька із 7-В” М.Павленко («Чому їй має боліти горе, яке впало на голови людей багато років тому?»);                                                                             в казках В.Сухомлинського та майже у всіх чарівних казках (ви ж погодитеся, що у мачухи та сестер Попелюшки годі шукати толерантність?)

Станіслав Єжи Лєц говорив: «Яке призначення людини? Бути нею!» А Григорій Сковорода сказав таке: «Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю».  Отже, останнє слово за толерантністю, що покликана забезпечити мир.

До Вашої уваги тест: «Чи толерантна Ви людина?» Дайте ствердну або заперечну відповідь на такі запитання: 1. Чи можете Ви терпляче пояснити щось не зовсім тямущій людині, аж доки вона не зрозуміє?  2. Чи вмієте Ви протистояти невпевненості в собі та сумнівам, що підстерігають Вас на шляху до толерантності? 3. Чи можете терпляче долати труднощі? 4. Чи можете завжди спокійно відреагувати на критику на Вашу адресу? 5. Чи може урватися Ваш терпець, коли довго чогось чекаєте? 6. Чи завжди Ви готові вислухати іншу людину? 7. Чи готові Ви прийти на допомогу будь-якій незнайомій людині, якщо маєте таку можливість? Якщо у Ваших відповідях більше чотирьох «ні» (тобто заперечних відповідей), то Вам варто попрацювати над формуванням толерантного ставлення до інших людей.

І, на останок…