Мовний екскурс:

Зазирни у Слово

       Сьогоднішній захід  для семикласників ЗОШ № 4 пройшов під знаком «Слово».

         Спочатку говорили на рідній  -  про китайську. 

Діти дізналася багато цікавих фактів про найпоширенішу мову світу.

Ось деякі з них:

У китайській мові одне слово зазвичай має не одне значення, а велике різноманіття, і залежить лише тільки від інтонації, з якою вимовляють слово. Один голосний звук можезвучатипо-різному. Китайці без проблем розуміютьвсіці тони, але іноземцімучаться. Натомістьмешканці Китаю з різнихпровінційможуть абсолютно не розуміти один одного, як нібирозмовляють на різнихмовах.

Переписуватифрази та слова на китайськунебезпечно. Точна передача ієрогліфаминазви "кока-кола" звучатиме як "кусай воскового пуголовка". Зцієї причини маркетологи змінилиназву напою так, щобвиходило "повний рот щастя".

У китайській мові є кілька слів, які дуже схожі на українські чи російські слова. Але, щобзначеннябулоправильним, потрібно не забувати про інтонацію. До цихслів належать мама (мама), тато (па), чай (ча), кава (кофей).

Для назвидеякихкраїннемаєієрогліфів, тому для них підібранітакі, щодужесхожі на назвикраїн:Україна (Укалан)

У китайськіймовінемає правил пунктуації, відмінків, пропозиціїбудуються за однією схемою.Єдинаскладність - 40 тисячієрогліфів.

Один ієрогліф - це неціле слово, а лише один склад. А один склад часто - ціла морфема. Всіпрізвища, за виняткомдеяких, в Китаїскладені з одного складу.

І, звичайно ж , позмагалися у вправності написання ієрогліфів. Це було весело!!!

         Дізналися що об’єднує«мавпочку», «собачку», «равлика», «оселедець під маринадом» і «булочку з корицею».

         Цими словами в різних країнах називають всім знайомий знак @

         Виявили, що найбільшмістким на Землі словом вважаєтьсяіспанськемамихлапинатана, щоозначає: «Дивитися один на одного з надією, щохто-небудьпогодитьсязробити те, щобажаютьобидвісторони, але не хочутьробити».

           Тож тепер будемо знати,  як називається дана ситуація одним Словом;))

           А ще ми пишалися нашою – Українською!

           Круто, що українські  слова «мед» і «страва» візантійський історик ПріскПанікійський на території сучасної України  записав ще  у 448 році.

           Круто, що багато українських слів, наприклад, “повітря”, “кохати”, “кінь”, “дерево”, “вогонь” є ідентичними словам у санскриті.

         Неймовірно, але дослідники довели, що чимало вживаних сьогодні українських слів та мовних коренів були поширені ще у часи трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні сонцепоклонницьких часів та значний слід у древньо-індійській мові – ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас через 5 тис. років.