Ми – діти Матері-Природи

                                                           Стали люди сильные, как Боги,

                                                           И судьба Земли у них в руках.

                                                           Но темнеют страшные ожоги

                                                           У земного шара на боках

                                                          Мы давно освоили планету,

                                                          Широко шагает новый век.

                                                          На Земле уж белых пятен нету,

                                                          Черные сотрет ли человек?

Напередодні трагічного дня в історії України – 30-річчя Чорнобильської катастрофи, до читальної зали для учнів 5-9 класів міської бібліотеки для дітей завітали учні 3(7)-Б класу Новокаховської гімназії, щоб почути про «страшные ожоги у земного шара на боках». Це був час екоетики «Люби природу не як символ».

Колись давно, наші пращури жили в гармонії з Природою і вважали себе її частинкою. Це  вони говорили: «Ми – діти Матері-Природи». А наступні покоління чомусь стали вважати себе господарями, забуваючи, що ми у цьому світі – лиш гості. Природа – вічна. Про проблеми людства, яке живе нині на межі екологічної катастрофи, ми й говорили з дітьми. Сьогоднішнє молоде покоління знає і про «парниковий ефект», і про кислотні дощі та пестициди, про жахливий стан з питною водою та чистотою повітря. Згадали ми й про наш Чорнобиль і про війну на Донбасі, яка теж – Чорнобиль. Усі разом подивилися документальний фільм «Забруднення навколишнього середовища»  та мали можливість познайомитися з літературою, що висвітлює проблеми екології в Україні та світі.

Закінчилася наша зустріч пророчими словами Бернарда Шоу: «Ми навчилися плавати у воді, як риби, літати в небі, як птахи, залишилось жити на Землі як 

люди».

Переживши Чорнобиль, пам'ятаймо про це.