Прем'єра книги

 «Голодомор 1932-1933 років очима свідків Нової  Каховки"                       

                                                                                                                                                                                                              Ні труни, ні хрестів

                                                                                                                І ні тризни!

                                                                                                                Прямо в яму

                                                                                                                Навіки – віків!

                                                                                                                Чорна сповідь моєї Вітчизни,

                                                                                                                 І її затамований гнів.

Це – з вірша Антоніни Листопад з циклу «Парастас-33». Про той страшний, навмисний голод 1933-го року в Україні.  Торкнутися цієї болісної теми спробували читачі міської бібліотеки для дітей під час  чергового  засідання клубу для допитливих читачів «Читацький кемпінг для Всезнайок»   25 листопада . Тільки вчора вся Україна завмирала у хвилині скорботи, у вікнах багатьох будинків спомином спокути та болі палахкотіло полум’я свічок, щоб могли бачити його там, у небі, душі  померлих страшною смертю – від голоду. Бібліотекар сектору абонементу для читачів 5-9 класів Носенко О.А. ознайомила дітей з книгою «Голодомор 1932-1933 років очима свідків Нової Каховки», в якій – правдиві свідчення про найбільшу й найстрашнішу трагедію людства  XX  століття, коли голодною смертю загинули мільйони українців. У цьому році Україна відзначає трагічну дату своєї історії – 85-ту річницю пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.

    Усі свідчення очевидців та їх рідних, які мешкали під час голодомору в селах нинішньої Новокаховської міської Ради, Херсонщини та інших областях України були зібрані бібліотекарями, вчителями, волонтерами, доводять, що Голодомор був ретельно спланованим більшовицькою владою. Не оминув жахливий Голодомор і сел: Дніпряни, Основу, Корсунку, Нові Лагері, Обривки, Маслівку, Тополівку, Райське, Плодове. Але встановити імена всіх жертв Голодомору, на жаль, немає можливості за відсутністю архівних документів, бо кількість книг запису актів смерті була знищена.

    Людство, українське суспільство не має права забути найбільшу трагедію в Україні, коли у стражданнях виснажені голодом вмирали діти, молоді люди та їхні батьки. Тема Голодомору перебувала під суворою забороною до здобуття Україною Незалежності, коли правда про Голодомор повертається до пам’яті народу. Учні зі сльозами на очах слухали про страхіття того часу,  у  всіх  виникло бажання прочитати  книгу.

«А мені згадався 1933-й. Це таки був геноцид!.. Ні, це довічний гріх Сталіна, злочин його, якому немає і ніколи не буде виправдання» . (Зі щоденника письменника Олеся Гончара)