До дня українського
козацтва…
Готуючись зустрічати День українського козацтва та День
Захисників України, бібліотекарі читальної зали
старшого відділу міської
бібліотеки для дітей підготували історичний хронограф «Було колись в Україні».
Захід ми приурочили до ювілеїв українського гетьмана Петра Дорошенка та творця
першої української Конституції, гетьмана України в еміграції Пилипа Орлика. 9
жовтня наш хронограф «рахували» учні 8-А
класу ліцею, а 10 жовтня його «співучасниками» стали учні восьмого та дев’ятого класу ЗОШ № 4.
У ці дні ми, разом із молоддю міста, згадували українську
історію, порівнюючи її із сьогоденням. Читали уривок з поеми «Іван Підкова»
Т.Г. Шевченка, «гортали» сторінки першої Конституції України, «побувавши» разом
із Президентом України Петром Порошенком
в Національному державному архіві Швеції, де зберігається латиномовний
варіант Конституції, написаний власноруч Пилипом Орликом. Бачили гетьманську булаву, що дісталася
Орликові у спадок від Івана Мазепи, познайомились із історією написання
Вольтерової «Історії життя Карла XII» та «погортали» щоденник гетьмана «Діаріуш
подорожній». «Відвідавши» аеропорт Орлі, познайомились учні з історією життя
французького графа, довіреної особи
французького короля Людовіка V Григорія Орлика – видатного сина українського
гетьмана Пилипа Орлика, якого в дитинстві хрестив сам Іван Мазепа. Були ми і в
Росії, бачили останнє місце упокоєння українського гетьмана Петра Дорошенка, довідавшись про те,
що про спорудження каплиці над ним дбав особисто великий поет Росії Олександр
Сергійович Пушкін й про те, що два гетьмани з’явилися в Україні саме за гетьманства Петра Дорошенка.
Особливу увагу приділили ми Конституції Пилипа Орлика.
Згадуючи сьогодення та перші Конституції США, Польщі та Франції, які були
прийняті по образу першої української Конституції, завершили ми зустріч словами
Віктора Шишкіна (в минулому – суддя Конституційного Суду України): «Тим, хто
сьогодні пише зміни до Основного Закону, я порекомендував би спочатку п’ять
разів прочитати Конституцію Пилипа Орлика». Цей документ наш сучасник називає
«суспільною іконою».
Немає коментарів:
Дописати коментар