Правовий практикум для тінейджерів

 

А у нас знову зустріч у форматі OPEN AIR. Як у відомому фільмі «Місце зустрічі змінити не можна»: цьогоріч  це наш добрий знайомий  - дитячий майданчик на бібліотечному подвір’ї. Тут зустрілися сьогодні гімназисти-дев’ятикласники, щоб стати учасниками правового практикуму. Вони знають, щоб не потрапити за грати, треба не вчиняти злочинів. Просто, як двічі по два, але зрозуміло, як виявляється, не всім(це не стосується наших учасників). Про це говорить статистика, яка стверджує, що підлітками щодня вчиняється більше 100 злочинів, серед яких вбивство або тілесне ушкодження, розбійні напади, пограбування, крадіжки та зґвалтування. Актуальною є нині і тема булінгу. Діти - учасники практикуму познайомилися з літературою, яка допоможе не потрапити за грати, бо ж «незнання законів не звільняє від відповідальності» та спробували відтворити правопорушення, за які настає кримінальна відповідальність. До речі, тему булінгу назвали самі діти.  В українському законодавстві вперше визнано юридично поняття булінгу та передбачено відповідальність не тільки за вчинення, а й за приховування таких випадків. 

 

Ось таким був наш правовий практикум. Кожна дитина має право знати, щоб ніколи не почути «іменем Закону»…

 

                                                                                                                                                  

БібліоТус@: День тихих ігор і захопливих мультиків

Буває у нас і такJ

          Іноді і найактивніші наші #бібліотусійчата занурюються у спілкування без допомоги бібліотекарів. Це чудовий час, бо навчає дітей самоорганізовуватися.

      Час – для домашніх завдань, настільних та віртуальних  ігор, спільного перегляду мультиків, вибору книжок у секторі абонементу.

      Приєднуйтесь бо нашої  бібліотечної ТусиJ

 

БібліоТус@: Пташиний день

     На нашій планеті понад 8600 видів пернатих, зокрема в Україні понад 360 видів осілих, перелітних, зимуючих та залітних птахів.

 #БібліоТусійчата з 4-В класу гімназії «озброївшись» цими знаннями, запаслися «пташиними смаколиками», взяли з собою гарний настрій і вирушили на пошуки крилатих, які б з задоволенням подзюбали такі подаруночкиJ

ВдалосяJ

І навіть більше, бо ми ще знайшли книго любчиків, які з задоволення приєдналися до нашої #БібліоТуси!

 

«Зробивши діло – гуляй сміло» J

Тим більше, є класна гра «Горобці-стрибунці»

Правила прості: «горобці» стрибають на одній нозі в коло – з кола, а «ворона» намагається «клюнути» їх, доторкнувшись до гравців.

Діти і зігрілися і насміялися і кожен побував у «воронячому пір’ї»J

 

У приміщенні  бібліотеки ми також вдосталь  #БібліоТусили на пташину тему.

Уявляли себе різними пташками, розгадуючи загадки

На швидкість розгадували пташині ребуси

ЦЕ БУВ КЛАСНИЙ ДЕНЬ!

 

 

 

День добрих справ і пташиних смаколиків!

            Вчора , 1 грудня, відбувся Всеукраїнський день добрих справ #ЩедрийВівторок.Діти. #БібліоТусійчата Новокаховської міської бібліотеки для дітей долучилися до участі у проєкті і власноруч готували еко-печивко для пташок. 

         Майстер клас з виготовлення еко-годівничок  від Тетяни Чумак припав усім до душі:

Наші умійлики  створили аж 18 смаколиківJ

А «слідкувати» за подальшим правильним «приготуванням» пташиного печива до завтра ми залишили кумедну Еко-пташкуJ

Виготовити яку нам допоміг журнал для маленьких розумників «Малюк Котя». Свіженький номер якого, так само як і той що з «Пташиними історіями», ви, любі читайлики, звісно ж можете знайти в улюбленій бібліотеці.

До речі, запрошуємо авторів Печива і всіх бажаючих на #БібліоТусу. Цього дня у нас -  День подарунка пташці, Крилата вікторина та Літературні смаколики про Пернатих.

Зустрічаємося 4 грудня з 13.00 до  15.00!!!

        

Віконце у світ Катерини Білокур

Зазвичай, у вікна заглядати – то не дуже гречно та виховано. Так вчимо ми своїх дітей-читачів. Але сьогодні спробуємо самі і запрошуємо усіх разом із нами заглянути  в одне віконце, яке  пропонує вашій увазі читальна зала для дітей старшого віку. Це – «віконце у світ Катерини Білокур».    

                                                         

   «Відкриє» нам його книга  Неллі Топська  під промовистою назвою «Зачарована квітами»… «Художниця, котра своїми полотнами й душею виспівала дивовижну красу України у квітах» - це про неї, Катрусю Білокур. У фонді бібліотеки ця книга з’явилася зовсім недавно. Давайте разом «погортаємо» її сторінки…

Народилася Катруся 7 грудня 1900  року (в день ангела великомучениці Катерини, тому й Катруся)  в сім’ї Василя та Якилини Білокур у селі Богданівка (нині Київська область). Можливо, якби мала інше ім’я, то й долю би мала іншу. Та Доля нагородила  сільську дівчинку  талантом художниці і водночас послала тяжкі випробування: «… люди, серед яких я живу, не розуміють мене, я між ними чужа…» ( з листів Катерини Білокур). Освіти не мала, ні спеціальної, ні загальної, бо дід з батьком вирішили не віддавати дівчинку до школи , «щоб даремно не рвала чобіт і свитки». Читати і писати навчилася за подарованим букварем. Перший потяг до малювання відчула у 8-10 років коли у шкільному зошиті брата побачила намальованого коня. Того разу увесь братів зошит перетворився на картинки з кіньми за що Катруся була побита батьком і отримала сувору заборону малювати.  Та те, що так рано прокинулося, не відпускало. Згодом, тайкома від усіх стала малювати на шматку сірого полотна з материної скрині. Робила це вуглиною з печі. Потім так само, сама стала майструвати пензлі – з тхорячих чи котячих волосинок і вишневих гілочок… Це нині картини Катерини Василівни можна побачити у Музеї українського народного декоративного мистецтва чи на виставках у  Національному культурно-мистецькому комплексі «Мистецький Арсенал», а тоді, у далеких 20-х роках за своє захоплення та самобутній талант отримувала лише кпини та глузд… Про художницю Катерину Білокур заговорили в 1939 році. Тоді відкрилися її виставки в Полтаві та Києві. Уперше в житті поїхала вона до Києва та Москви. Знала, бувала в гостях та писала листи до Павла Тичини, листувалася з Оксаною Петрусенко. «… вже рідні мої мене не лаяли, бо в Полтаві сказали, що я художник. Чуєте? Вчені люди назвали мене художником» - так писала Катерина Білокур в автобіографії. 1941 року велика персональна виставка квіткових полотен художниці   була розгорнута у Полтавському краєзнавчому музеї. На жаль, усі вони згоріли з початком війни… На початку 50-х років роботи української художниці виставляються в Парижі. Про них уславлений Пабло Пікассо скаже таке: «Аби в нас була такого рівня майстерності художниця, ми змусили б про неї говорити увесь світ»… 1956 року Катерина Білокур отримала почесне звання народної художниці України. А вдома в цей час жила вона у справжнісінькому пеклі. Останні три роки життя не мала можливості малювати, бо доглядала за хворою матір’ю. Це її і підкосило. Сама, маючи слабке здоров’я, пішла з життя передчасно – 10 червня 1961 року, залишивши на пам'ять нащадкам свої зачудовані картини: «На довгу згадку ці квіти посилаю тому, кого не бачила, тому, кого не знаю… Важко мені лежати в землі, якщо хтось, хто буде жити після мене, не згадає мою добру роботу добрим словом»… Згадаємо сьогодні, не зачиняючи «віконце» ту дивну красу, яку називають «райським садом». Придивіться уважно до цих картин. На них кожна квітка, чи зображений плід ніби світяться зсередини власним сяйвом. Живучи у нелюдських умовах, Катерина Василівна Білокур залишила нам у спадок мистецтво, яке живе і квітне і до сьогодні…   

(Декоративні квіти, 1945 р.)

(Богданівка, 1955 р.)

(Цар-колос, 1949 р.)

(Колгоспне поле, 1948-1949 р.р.)

І, на останок, для допитливих пропонуємо кросворд від журналу «Колосок»: тут і мистецтво і біологія разом. Бо ж  мова про художницю, яка кохалася у природі та у квітах протягом усього свого життя…   

          

Осінній фуршет:

 

             «Усі родичі гарбузові»

    В Україні вже стало традицією влаштовувати свято гарбуза.    Різний за формою, кольором, смаком та запахом, гарбуз може бути окрасою або головною стравою на будь – якому столі.

    Вражає різноманіття кольорів: білий, жовтий, зелений, чорний. Гарбузи можуть бути однотонними, плямистими або смугастими.

     Якщо в будинку є гарбуз, значить в будинку є повна аптека. Гарбуз вважається одним  із найбагатших овочів за вмістом вітамінів і мікроелементів. М’якоть гарбуза містить в собі буквально всі вітаміни груп А, В, С, Д, Т та інші. Також гарбуз містить білки, клітковину, магній, залізо, калій і кальцій. Пектини його  виводять холестерин з організму. Гарбуз допомагає при лікуванні туберкульозу, цукрового діабету, при запорах та жовчокам’яних хворобах. Гарбузове насіння використовується для лікування печінки і геморою. Гарбуз – чемпіон серед овочів за вмістом заліза, тому його сміливо можна вживати тим, хто страждає на анемію. Щоб виготовити 1 літр олії з гарбузового насіння, необхідно 35 гарбузів. Гарбуз має високий вміст бета – каротину. Також він містить калій та натрій, які необхідні для наших       м ‘язів та підтримки необхідної кількості води в організмі. Восени з’являється цар овочів не тільки на прилавках осінніх базарів, а й у бібліотеках. Так, на абонементі старшого  відділу   міської бібліотеки для дітей   організовано перегляд тематичної полиці на «гарбузову» тематику. Тут представлено книги, які розповідають про історію гарбуза та його «родичів», тут можна прочитати про «гарбузові» страви, адже через відмінний смак, високу поживну цінність і універсальність ми готові їсти страви з гарбуза і по святах, і по буднях – на сніданок, обід і вечір. Гарбузові супи, оладки, запіканки, каші, пироги…Одними тільки стравами з гарбуза  можна накрити весь стіл.

 І, звичайно, є на нашій поличці книжка про  стародавній український звичай сватання.  Якщо наречений не був бажаним, йому вручали гарбуза і він принижений вирушав додому. Ніхто цього не заперечуватиме, тому що «безсмертний» Стицько зі «Сватання на Гончарівці» тому «живий» приклад.                                                               

                               

      Гарбуз став також офіційною емблемою ще однієї цікавої осінньої події – свята Хелловіну. 31 жовтня світильники з гарбуза прикрашають столи в багатьох сім ‘ях по всьому світі.                                                             

                                                          Гарбуз популярний і доступний абсолютно кожному. Важливо вміти знайти йому правильне застосування і він стане не тільки смачним, але і принесе велику користь.