Нехай Чорнобильська біда остання буде на планеті…
#НЛО (нові літературні
об’єкти)
#Український інститут книги
35 років минає з того зловісного дня, 26 квітня 1986
року, коли літопис людства і України розділився на «до» і «після» Чорнобиля…
Тієї ночі світ зіштовхнувся з тим, чого ще ніколи не
було… І та біда сталася на нашій землі. Скільки загублених життів та зламаних
доль приніс нам Чорнобиль, яке величезне екологічне лихо! Чи знаємо ми й наразі
всю правду про той страшний день? Минає час, діляться спогадами родичі
загиблих, з’являються нові свідчення та нові версії тієї страшної катастрофи.
Ось і у нас, у відділі обслуговування читачів-учнів 5-9 класів МБ для дітей та
юнацтва є тепер «коротка історія Чорнобильської катастрофи», дякуючи #Український
інститут книги. Це книга «Реактори не вибухають» від Катерина Міхаліцина та
Станіслав Дворницький.
Видання 2020
року, ілюстроване seri /graph.
Тут все про аварію та долю ліквідаторів; про «мирний» атом та історію Прип’яті;
спроба дізнатися «хто винен» та розвінчання про «Чорнобиль і чорноміф»…
Катерина Міхаліцина дарує нам ще й художню книжку про трагедію конкретної людини, в якої катастрофа відібрала дім, дитину та залишила як спомин тільки запах гіркого полину… Книга має назву «Квіти біля четвертого»…
Люди, яких тоді, наприкінці квітня 1986 року
вивозили на автобусах, залишали своїх
папужок, Мурчиків та Барсиків… Їх навіть погладити не можна було… Хто там живе
сьогодні, який він – чорнобильський світ сьогодення? Усім, хто охочий до правди
та подорожей у часі, пропонуємо книгу «Чорнобильський
пес Аксель» від Анатолія
Андржеєвського.
Ці книжки, поряд з іншою літературою та
документальними свідченнями, знайшли «своє» місце на полицях книжкової виставки
«Нехай Чорнобильська біда остання буде
на планеті», яка відкрилася у читальній залі старшого відділу.
Запрошуємо усіх, хто хоче дізнатися більше, до
перегляду нашої виставки. Вшановуємо пам'ять загиблих, робімо уроки з того, що
сталося 35 років тому…
Немає коментарів:
Дописати коментар